Участь України у найважливішій виставці мистецтва ніколи не була легкою. По-перше в України взагалі немає свого павільйону у Венеції. Натомість павільйон Росії був побудований у 1914 році на гроші київського мецената і колекціонера Богдана Ханенка.
Але цього року він буде стояти порожнім, бо російські куратори та художники відмовилися робити там виставку.
Перша презентація України на Венеційському художньому форумі відбулася у 2001 році. Перший і кілька наступних конкурсів супроводжувалися порушеннями правил конкурсного відбору і скандалом. Врешті до Венеції відправили в основному живописців, розмістивши експозицію у військовому наметі. Згодом країна випрацювувала демократичні процедури у державній культурній політиці, і український павільйон перестав бути жертвою інтриг. Цього року Україна вже вдруге буде представлена в Arsenale — одній з головних локацій Бієнале. У конкурсі перемогла кураторська група Лізавети Герман, Марії Ланько та Бориса Філоненка з персональним проектом художника Павла Макова “Фонтан виснаження. Висока вода”. Конкурс пройшов без скандалів, відбулися прес-конференція та презентація проєкту, основний об’єкт був виготовлений. Але 24 лютого на Україну напала Росія і український павільйон знову опинився в зоні ризику. Чаші для фонтану вже були виготовлені і знаходилися у Києві. Одна з кураторок, Лізавета Герман, була на останніх тижнях вагітності, а друга — Марія Ланько вирішила врятувати роботу і відправилася у довгу та ризиковану подорож. Київ – Гребінки – Хмельницький –Яремче – Мукачеве – Павшино – Будапешт – Відень – Мілан. І ось нарешті 18 березня „Фонтан виснаження” опинився у Венеції.
Павло Маков, „Фонтан виснаження”, малюнок, 1995
Художник Павло Маков жив і працював до війни у Харкові. Після того як центр міста, де він разом з іншими художниками перебували у сховку, розбомбили російські війська, Маков виїхав в Європу і зараз направляється до Венеції аби працювати над проєктом.
Проєкт для павільйону у Венеції „Фонтан виснаження. Висока вода” стане своєрідною кульмінацією розробки образу „фонтану виснаження”, над яким Павло Маков працює з 1990-х років. Головний елемент роботи — великий фонтан, що являє собою систему семидесяти двух воронок, складених у піраміду таким чином, що вода із найвищої воронки ніколи не досягає нижньої. Потік фонтану направлений не до неба, а вниз. Вода у фонтані Макова повільно стікає невзмозі наповнити кожну з чаш.
Маков почав розробляти цей образ у 1995 у Харкові, у перші роки незалежності України, коли інфраструктура міста зазнавала трансформаційних змін, що супроводжувалося перебоями у водопостачанні. По всьому Харкові стояли сухі занедбані фонтани, як предмети розкоші, які втратили свою функцію.
Презентація „Фонтану виснаження” 2017 року
Воронки, що складають фонтан по формі відповідають місцю, де поєднуються харківські річки Лопань і Харків. Так Маков прийшов до проєкту фонтану, в якому одна річка впадає в іншу, але внаслідок обидві виснажуються. Однак, об’єкт так і не був встановлений у міському просторі Харкова й досі не працював повноцінно як кінетична скульптура. А зараз й Харкова майже немає. Історична архітектура центру міста, як і спальні райони майже втрачені і художник мав залишити місто, самі вулиці якого формували міфологію міста-саду, міста-утопії, на якій базується творчий доробок Макова.
На питання, як Павло Маков відчуває зараз зміну значення своєї роботи, він відповідає, що ніякої зміни не відбулося. “Виснаження залишається виснаженням. Тільки у часі робота залишилась позаду. Якщо до тієї фази війни, яка зараз настала, вона могла “попередити” про небезпеку виснаження нашого “старого” світу, й того, що за цим послідує, то зараз це “попередження” вже не актуальне. Ця робота зараз не попереджає, а констатує. Мені взагалі важко уявити себе зараз за малюванням. Все, що я робив з початку 1990-х так чи інакше говорило про можливість того, що зараз відбувається. Це не передбачення, а простий аналіз ментальності, що превалювала в місці мешкання. І я несказанно радію, що з цією ментальністю покінчено. Прийшли інші люди і вони ведуть.”
Окрім власне Фонтану, в експозиції павільйону будуть представлені графічні роботи серії та архівні матеріали Павла Макова.
