Місто без тегів Юлія Стахівська Цієї весни ми не мріяли на балконі. У нашому районі отаборилася частина російських військ, вони влаштували в санаторії катівню
ЗАХИСНІ РЕАКЦІЇ: Чим далі на захід, тим ближче війна Софія Андрухович «Не можу дочекатися, – сказала вона, – коли ця війна посуне далі, коли вона увійде сюди, на ці вулиці, і пошириться далі, на захід. Бо насправді вона вже тут, вона вже всюди»
Точки біфуркації Євгенія Нестерович Все треба було на вчора: бронежилети на передову, матраци на шелтери, дитяче харчування на Охтирку, водія на Маріуполь і текст на Європу про те, що таке українська культура, і чим вона відрізняється від російської
На її місці Rozmowa z Тамарою Дудою Я збирала інформацію, перечитувала донецькі пабліки того часу, тамтешні форуми. Розмовляла з людьми, які виїхали з Донбасу, збирала їхні спогади. Я хотіла, щоб книга була дуже чесною – говорить авторка «Доці» Тамара Дуда
ЗАХИСНІ РЕАКЦІЇ: Тріумфальна арка злочину Софія Андрухович Неможливо визначити, з якого боку від «тріумфальної арки» – «мирний» і «нормальний» світ, а з якого – світ війни, хто й куди мав би переходити, якщо й так майже все забуто, перекручено й спотворено, немає жодних координат чи орієнтирів
Театр несе службу Люба Ільницька Еко-активістка, ЛГБТК+ активістка, веганка, феміністка, мисткиня всередині мене заткнулись і ми просто працюємо, просто несемо службу
ЗАХИСНІ РЕАКЦІЇ: Фото, яке не опишеш Софія Андрухович Слова бліді, слабкі, безпомічні, пласкі, непридатні. Вони так далеко від цього болю, жаху, від цього страху, від цього крику і цього запаху, розірваної шкіри, від крові свіжої, крові, що запеклася, крові, змішаної з болотом
Мовне питання Володимир Рафеєнко Хай там як, але до 24 лютого 2022 року я вважав, що писатиму один роман російською, один українською – і так протягом усього життя. Але вирішив, що жодного тексту російською мовою більше ніколи не видам
ЗАХИСНІ РЕАКЦІЇ: Білий мустанґ вибухає Софія Андрухович Чи забуваєш ти про війну, на мить про неї забувши? Чи не думаєш про неї, коли спиш? Імовірно, відволікаючись на звичайне життя – ти намагаєшся втекти, заховатися
МИСТЕЦТВО ПІД ЧАС ВІЙНИ: Виснаження Ксенія Малих Зараз й Харкова майже немає. Історична архітектура центру міста, як і спальні райони майже втрачені – художник Павел Маков мав залишити місто
Війна – не час для літератури Андрій Любка Письменник – це все-таки спочатку м’ясо, кістки і кров, які може знищити куля, а вже потім людина, що працює з словами
Восьмий день Юлія Ілюха У минулому житті я була письменницею. Мій район у Харкові, який називається Салтівка, під обстрілами з першого дня війни
Ми для них аж такі цікаві Мар'яна Прохасько 10-літня Марфа взяла олівець, написала великими друкованими літерами: МИ НЕ БАЖАЄМО ВІЙНИ і приклеїла аркуш на вікно
