Вимір, де майбутнє можливе Анастасія Платонова Україна Розуміння того, наскільки близькою була можливість втратити дім назавжди, формує в тобі бажання за жодних обставин не дати в себе це забрати, не дати себе розчинити, розбити на друзки і сказати: «Це моє, це все ще моє»
Зроби сильніший акцент Вітольд Мрозек Україна Мене прийняли, а ще я отримала листа з ректорату, що мене звільнили від оплати на два роки, але без права на стипендію. Це було диво! Пригадую, я отримала цю звістку, коли поверталася в Україну, була на кордоні. І тоді повірила, що все можливо
Страх – не найважче відчуття Наталя Серебрякова Україна Я монтував цей фільм рік, і це було важче, ніж сама зйомка. Тому що на зйомці ти часто в якійсь адреналіновій ситуації, з групою колег, де всі одне за одного відповідають, підтримують. Але під кінець було дуже важко не їхати дахом
Bierzcie przykład z roślin Karol Sienkiewicz Sztuka Alevtina Kakhidze bada, kim sama jest, co składa się na jej tożsamość i decyduje o jej miejscu w świecie. Poszczególne elementy wydają się unosić w powietrzu, delikatne, jakby można je było zdmuchnąć i nikt już by tych historii nie poznał
Laboratorium dźwięków i znaczeń Liubov Morozova Muzyka Kompozytorzy związani z Laboratorium Opera Aperta w mniejszym lub większym stopniu kreują świat postapokaliptyczny, który zamieszkują jednak nie monstra, a bóstwa
Archiwum czasu wojny Rozmowa z MAKSYMEM DEMYDENKO Film Zadaniem Archiwum Wojny nie jest to, aby zdobyć jak największą liczbę użytkowników. Koncentrujemy się głównie na zbieraniu materiałów, ich przetwarzaniu i przechowywaniu – rozmowa z jednym z twórców Ukraine War Archive
Спокійно, як на війні Дарек Арест Україна Війна застала героїв «Під вулканом» – польського претендента на «Оскар» – зі свіжою засмагою та квитками на скасований зворотний рейс у руках. Що ж тепер робити, зняти плавки й вдягнути хрестика?
Наслідуйте рослини Кароль Сенкевич Україна Коли наближався фронт, Алевтина Кахідзе написала на дверях свого дому, що треба брати приклад з рослин. Сама в цей час ховалася в підвалі
Каталог злочинів і відваги Дмитро Десятерик Україна У нас є група аналітиків, які працюють з інтерв’ю зі свідками воєнних злочинів, але російської пропаганди там так багато, що передивитись це неможливо і жодних міцних нервів не вистачить
Trzeba zacząć od siebie Ivanna Skyba-Yakubova Sztuka Boję się, że nie możemy liczyć na wsparcie społeczności międzynarodowej. Ani Europa Zachodnia, ani Stany Zjednoczone nie chcą widzieć rozpadu Rosji, ponieważ to przeraża ich znacznie bardziej niż obecna rzeczywistość
Nie rozum, a serce Rozmowa z Marcinem Gaczkowskim i Maciejem Piotrowskim Literatura Polacy zaczęli patrzeć dalej, za Zbrucz. Ta zmiana literackiej geografii wyniknęła na skutek wojny, która przyniosła zainteresowanie Donbasem i wschodem Ukrainy. W kolejce czeka wiele tekstów, a rąk do pracy brakuje – mówią tłumacze literatury ukraińskiej
Лабораторія звуків і смислів Любов Морозова Україна Саме визначення Opera Aperta як лабораторії дуже точно описує процес народження твору: спочатку зʼявляється «бета-версія» опери, яка вже придатна для презентації, але певний час перебуває в режимі тестування
Нам треба інші словники Rozmowa z Катериною Ботановою Україна Важко в той момент, коли все горить, палає, і дуже боляче, і страшно тримати далеку перспективу. Але якщо ми її не втримаємо, то втратимо все. Якщо ми не будемо про це думати, ми втратимо майбутні майбуття — саме так, в множині
Втеча з імперії Стася Будзіш Україна З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну уряд Грузії почав дедалі більше дистанціюватися від Європи та поглиблювати відносини з північним сусідом і скоса дивиться на грузинів, які вирішили воювати на боці України в Грузинському легіоні
Перекладач – теж автор Тетяна Петренко Україна Перекладачам доводиться приймати авторські рішення, обирати мовні стратегії й творити власні засоби іронії. І в цьому сенсі можна погодитися з написом на футболках книжкового фестивалю: «Перекладач — теж автор».
Rusałka z krwi i kości Remek Mazur-Hanaj Muzyka Katya Chilly próbuje sięgać do takich korzeni muzyki, które poza samą muzykę wykraczają. Jako posiadaczka wyjątkowego głosu jest nie tylko wokalistką, lecz także kulturowym medium
Русалка чистої води Ремек Мазур-Ганай Україна Катя від самого початку намагається сягнути коріння музики, які виходять за межі самої музики. Бо маючи винятковий голос, вона — не лише музикантка, вона — культурний медіум
W izolacji Rozmowa z Ewą M. Thompson Literatura Najnowsza historia dowodzi, że myślenie imperialne jest trwalsze niż same imperia. Nawet gdyby Rosja chciała się zmieniać, ten proces będzie bardzo złożony i bardzo bolesny – mówi autorka książki „Trubadurzy imperium”
Kawa nie wyklucza herbaty Rozmowa z Petrem Vladimirovem Obyczaje Nie dalej niż wczoraj czytałem o tym, że w Zaporożu realizowany jest projekt budowy czterech szkół, które posiadać będą również infrastrukturę podziemną, umożliwiającą normalne korzystanie z nich na wypadek, gdyby znowu zaczęły tam uderzać rakiety
В ізоляції Rozmowa z Евою Томпсон Україна Інтерес європейців до російської культури – це просто цивілізоване вміння цінувати культури інших країн. Росіяни дуже помиляються, якщо думають, що європейці вважають їхню культуру номер один у світі – це такий саме міф, як і багато інших, породжених російською пропагандою
Не реконструкція, а перебудова Rozmowa z Петром Владіміровим Україна Реконструкція – це процес зміни не тільки матеріального, а й ментального, який дозволив би остаточно розпрощатися з багаторічним спадком існування України в радянській імперії
Historia o dziewczynie Olena Apchel Obyczaje Niezbyt dobrze pamiętam lato 2018. Ci, którzy mnie przetrzymywali, nie odpuszczali ani na moment, nie bili mocno, za to niemal bez przerw
Історія про дівчину Олена Апчел Україна Це історія про дівчину, яка потроху вчиться шанувати свої шрами, вчиться проживати горе й оплакувати втрати, яка не носила під серцем дитя, але носить два зламаних ребра, про жінку, у якої не болять ці два зламаних ребра, але болить щось схоже на совість, чи радше відповідальність, що тисне, підштовхує до дій
Агора Ірина Славінська Україна За час вторгнення стало зрозуміло, що підтримку може надати й мовчання. Не поставлене запитання, не висловлене судження, не озвучена точка зору. Коли ти просто тут і просто слухаєш, а чи просто мовчиш, бо все інше вже й так зрозуміле
Agora Iryna Slavinska Obyczaje Dziś kobiety są obecne w każdym oddziale ukraińskiej armii, to już nie nowość. Sama możliwość dyskusji o prawach kobiet w wojsku jest efektem walki wielu pokoleń kobiecego ruchu. I ten fakt jest niezaprzeczalny
Nowe stare plemię Dmytro Desiateryk Film Ukraińską dokumentalistykę bez wątpienia można nazwać kinem nowo powstałej wspólnotowości. Wypieranej lub zdobywanej, postrzeganej jako coś zewnętrznego lub doświadczanej jako immanentna wartość, miejscami śmiesznej, nierzadko tragicznej
Нове плем'я Дмитро Десятерик Україна Українська документалістика – це кіно новонабутої спільності. Ми – давнє і водночас нове плем’я Європи, яке ще тільки вчиться говорити єдиним голосом, але цей голос вже неможливо заглушити чи проігнорувати
Ambient jako schronienie Rozmowa z Ihorem Jalivćem Muzyka W Ukrainie wydaje się teraz mnóstwo muzyki. Nawołuje ona do działania – do walki, do trwania, do obrony kraju. To wszystko wspaniałe, ale chciałem dać słuchaczom coś, przy czym mogliby się zatopić w myślach, przywołać przyjemne wspomnienia, po prostu się odprężyć
Ембієнт як прихисток Rozmowa z Ігорем Ялівцем Україна В Україні видається багато музики, яка спонукає до дії – воювати, триматися, захищати країну, бути активними. Ембієнт натомість справляє терапевтичний, релаксовий вплив на людей
Квіткова діва українського авангарду Діана Клочко Україна Ганна Собачко-Шостак не малахудожньої освіти, однак сумлінно підписувала свої твори із вказанням року створення, уповні розуміючи власну суб’єктність як художниці з власним стилем
Говорити про Крим Rozmowa z Світланою Тараторіною Україна Однією з важливих тем «Дому солі» є співжиття кримців і українців материкової України. Протягом історії ці стосунки були дуже різними: інколи це були конфлікти, інколи – союзництво, але це завжди були взаємини рівних
Podskubany ogon Diana Kłoczko Sztuka Hanna Sobaczko, ukraińska prymitywistka, stworzyła metodę nieoczekiwanych metamorfoz motywów znanych z włoskiego renesansu i ukraińskiego baroku. Kreowała odrębny świat, w którym dominuje dynamizm biologicznego rozrastania się i możliwe są hybrydy człowieka, owada, rośliny, ptaka
Rozmowy o Krymie Rozmowa z Svitlaną Taratoriną Literatura Być może to nie my, nie ci, którzy żyją w tej chwili, napiszemy wielką prozę o czasach inwazji na pełną skalę, ale następne pokolenie – mówi ukraińska pisarka fantastyki
Jesteśmy naprawdę zmęczeni Rozmowa z Julią Vahanovą Sztuka Wiele osób chce teraz rozmawiać o przyszłości jako powrocie do normy po zwycięstwie. Ale nie jesteśmy jeszcze blisko tego miejsca! Dopiero musimy wymyślić, jak się tam dostać. A co w tym czasie stanie się z naszymi muzeami? Czy zamienimy je w sale wystawowe, czy po prostu zamkniemy na kłódkę?
1989: Potęga smaku Oksana Forostyna Obyczaje Co emblemat Solidarności oznaczał dla mnie, oderwanej od polskiego kontekstu? Dla dziewczynki, która widziała w nim tylko słowo na małym kawałku białego plastiku? Kryły się w tej czcionce lekkość, figlarność i wolność
1989: Сила смаку Оксана Форостина Україна Припускаю, що я зчитувала глибоко нерадянську суть руху просто зі шрифта і з яскравого відтінку червоного, якого я не могла би видобути з радянських фломастерів. У цьому шрифті була легкість, грайливість і свобода, контраст яких з тодішнім нашим контекстом можуть осягнути лише ті, хто носив коричневу радянську форму
Dom z muszelkami Bohdana Romantsova Obyczaje 23 maja rosyjskie rakiety zniszczyły charkowski zakład poligraficzny. Cały literacki świat śledził rosnącą liczbę ofiar śmiertelnych. Ci ludzie jeszcze wczoraj przygotowywali oprawy, troszczyli się o laminowanie, dobierali odpowiedni kolor tasiemki
Дім із мушлями Богдана Романцова Україна Сюзан Зонтаґ стверджувала, що безсмертя через писання – ілюзія, немає нічого, крім одного-єдиного життя, за яке і варто боротися. Але весь сучасний український літературний процес позначений протилежною інтенцією – попри все, засвідчити, що тут були ми
Час називати речі своїми іменами Rozmowa z Юлією Вагановою Україна В українських музеях зараз, у розпал повномасштабної війни, ми постійно тестуємо гіпотези та варіанти рішень «без відриву» від подій. Всю роботу ми робимо паралельно зі щоденними завданнями, обстрілами, блекаутами та новинами з фронту. За два роки такої роботи геть не лишилось страху, що щось не вийде, натомість є багато допитливості
Будиночки сили Віра Балдинюк Україна В центрі навіть на візуальному рівні немає відчуття, що це якесь штучно створене “місце для українців”, тут радше покладаються на концепцію сусідства
Trzy poziomy frontowej przyjaźni Dmytro Krapyvenko Obyczaje W cywilu mielibyśmy małe szanse się spotkać. Ja, stołeczny dziennikarz, i on – traktorzysta z niewielkiego miasteczka na Żytomierszczyźnie. Mimo to szybko znaleźliśmy wspólny język – połączyła nas miłość do rocka
Три рівні фронтової дружби Дмитро Крапивенко Україна Коли боєць гине, до нього не підійде дружина, мати чи діти, щоби попрощатися. Останні слова і передсмертні хрипи почують лише побратими, вони й закриють очі, якщо буде така нагода. Цього досить, щоб назвати цих людей близькими?
Wszystko oddycha sztuką Oksana Semenik Sztuka Kiedy zapalił się dach, strażnik wbiegł do muzeum i wyciągnął z ognia wszystko, co mógł. Udało się uratować 14 z 25 obrazów artystki. Miejscowi ukrywali je do końca okupacji rosyjskiej. Dobrze pokazuje to znaczenie sztuki Mariji Prymaczenko, najbardziej rozpoznawalnej ukraińskiej artystki
Спільнота і свобода Ремек Мазур-Ганай Україна Захоплення українським фольклором приводило польських музикантів до відкриття власних коренів. Українська музика почала входити в репертуарний канон польського фольклорного руху, що зароджувався у 1990-х роках, і це було помітно у всіх сферах
Не завжди добрі звірі Оксана Семенік Україна Примаченко не боялася атома, але переживала, чи не будуть боятися люди її «заражених» картин? Навіть в моменти апокаліпсису для неї було важливо, щоб її мистецтво бачили
Zderzamy się z murem Rozmowa z Andriiem Dostlievem i Lią Dostlievą Sztuka Mieliśmy poczucie, że teraz otworzą się przed nami nowe możliwości. Że nastąpi fundamentalna zmiana i będziemy mogli wreszcie opowiedzieć o naszej kulturze. Ale to był krótki moment, okno, które zamknęło się tak szybko, jak się otworzyło – rozmowa z uczestnikami ukraińskiego pawilonu w Wenecji
Знижки на українськість Rozmowa z Лією Достлєвою та Андрієм Достлєвим Україна В Європі є нерозуміння того, що українське мистецтво має бути частиною загального обігу сучасного мистецтва, а не йти за квотою «нещасні знедолені українці»
Muzyka spod tafli lodu Ivan Shelekhov Muzyka Nie można jej nazwać naiwną idylliczką, chodzi jej raczej o uznanie podmiotowości żywego, pozaludzkiego świata. Czy w czasie wojny można pozostać Switłaną Nianio?
Музика з-під криги Іван Шелехов Україна Фанати Няньо плекають свій культ, розкуповують перевидання фізичних носіїв і нагадують затятих букіністів. «Смаки», «ніші» та знов стара пісня про «музику на любителя», еге ж?
Квірування війни Марія Ясінська Україна Ми маємо справу з феноменом нового українського театру в еміграції. Театру, який апропріювавши досвід та інструменти західної перформатики, говорить на теми питомо українські
«20 днів у Маріуполі»: Археологія вибору Дарія Бадьйор Україна Фільм Чернова не пропонує поетичних рим з кінокласикою, але не цурається апеляції до журналістської оптики — адже ця оптика в буквальному сенсі передає нам те, що відбувалося в обложеному Маріуполі
Це кінець часів Rozmowa z Сергієм Жаданом Україна Все це виявилося в історичній перспективі речами короткотривалими і не настільки стабільними, як здавалося. Імперії зла вистачило тридцять років, щоб відновити себе ідеологічно, емоційно, мотиваційно, і знову бути собою, бути імперією зла
Drogocenny bilet Zoja Zvyniaćkivska Teatr Kijów jest pełen wystaw, spektakli, wydarzeń kulturalnych i nowych księgarń. Ludzie boją się, biegną do schronu, chowają podczas alarmów przeciwlotniczych, a potem dochodzą do siebie i wracają do teatru albo na koncert
Дорогий квиток Зоя Звиняцьківська Україна Попри все театральний сезон 2023-2024 в Києві просто нечуваний. Кількість аншлагових вистав у різних театрах зростає, можливістю потрапити в театр хизуються лідери громадської думки в соцмережах – і викладають свої фото з глядацької зали як доказ. У чому ж секрет?
Jak powietrze Iryna Slavinska Media Każdy europejski kraj ma podobną historię: kiedy powódź, pożar lub wojna odcinają prąd, zrywają łączność komórkową i sygnał telewizyjny – radio wciąż nadaje. I dosłownie ratuje życia
Як повітря Ірина Славінська Україна Радіо вже так давно намагаються поховати як «старе» медіа, що його нібито має замінити щось інше. Поволі замість тотальної моди на відео приходить мода на онлайн-формати аудіо – подкасти… які поволі еволюціонують до стрімів, пробують себе у форматах наживо, тобто в ефірі. Час минає, а радіо звучить – у тій або іншій формі
Доведеться воювати Rozmowa z Сергієм Сергійовичем "Сайгоном" Україна Письменник Сайгон: "Свій страх і тривожні відчуття можна конвертувати у щось більш конструктивне – у власну підготовку: тактичну, медичну, фізичну"
Небо над Любліном Стах Шабловський Україна Якщо в Польщі й існує інституція, яка є не лише формальністю, а передусім мета-справою, маніфестом, перформансом, то це Лабіринт. А "Це лише виставка" – можливо, найважливіша виставка, яку зараз можна побачити в Польщі
Ściany i rzeczy Rozmowa z Olesią Ostrovską-Lutą Sztuka Po inwazji zrozumieliśmy, że instytucja kultury powinna zajmować się ochroną dziedzictwa i dobra publicznego. W tym twórców i ich umiejętności, które również stanowią dobro publiczne, które powinniśmy chronić – mówi dyrektorka Narodowego Muzeum Sztuki i Kultury w Kijowie
Kuchnia na przecięciu szlaków Rozmowa z Marianną Dushar Obyczaje Wszystkie nasze dyskusje nad „Kuchnią lwowską” przenikała jedna myśl: ta książka nie będzie pasożytować na romantycznej nostalgii Polaków za Lwowem. Tak, mamy wspólną historię, ale jako autorzy nie chcieliśmy karmić i aktualizować tego mitu
Інвестувати в знання Rozmowa z Олесею Островською-Лютою Україна Ми вже не можемо функціонувати на суто емоційному заряді. Потрібні глибокі знання, розуміння, аргументація, холодний діалог, нюансоване дослідження – розповідає директорка Мистецького Арсеналу Олеся Островська-Люта
Ця гра ніколи не закінчиться Rozmowa z Маріанною Душар Україна Про спільне й відмінне у гастрономічних традиціях поляків та українців, а також про те, як їжа віддзеркалює найрізноманітніші події нашої історії розповідає дослідниця й авторка книжок про українську кухню Маріанна Душар
Macie być gotowi Rozmowa z Yaroslavem Shemetem Muzyka Czuję, kiedy napięcie wzrasta, a kiedy maleje. Bo muzyka nie jest dla mnie ładną melodią. To zupełnie nie to. Chodzi raczej o energię, która pozostaje w powietrzu – mówi ukraińsko-polski dyrygent
Для мене змінилося абсолютно все Rozmowa z Ярославом Шеметом Україна Ми повинні відкрити цю музику самі для себе й продовжувати поширювати її у світі. Українська музика і українські артисти залишаться в нашому репертуарі надовго, – говорить Ярослав Шемет, артистичний директор Балтійської опери та філармонії в Катовіцах
Польща біля війни Андрій Любка Україна Ця книга – достатньо холоднокровний і неприємний розтин польської східної політики останніх двох років, вона про те, як на велику історію впливають дрібні людські слабкості й особливості темпераментів
Tam, gdzie rosną morele Asia Tsisar Obyczaje Słowo „okoliczności”, którego moja milcząca rosyjska rodzina używa zamiast słowa „wojna”, harmonijnie dopełniło chwili, w której po raz pierwszy od wielu lat poczuliśmy się sobie bliscy
Там, де падають абрикоси Ася Цісар Україна Слово «обставини», яке моя мовчазна російська родина використовує замість слова «війна», якось гармонійно доповнило мить, коли ми вперше за багато років почулися родиною
W sąsiedztwie rakiet Liza Korneichuk Obyczaje Ukraina zmieniła się z nikomu nieznanego kraju w państwo, którego prawo do istnienia powinno wyglądać przekonująco. To dlatego musi nie tylko walczyć, ale też sprzedać swoją walkę światu
По сусідству з ракетами Ліза Корнійчук Україна Жертвами війни можуть стати будь-які тіла. Проте визнати, що загрози ракетних атак Росії виходять за межі України – означало б і визнати, що вторгнення є проблемою іншого масштабу, а отже, слід було вжити певних заходів раніше і готуватися до нових тепер
Mówić, milczeć, znów mówić Natalia Otriszczenko Obyczaje Wywiady ze świadkami wydarzeń stały się ważnymi elementami pola medialnego – o dokumentowaniu opowieści o dniu powszednim wojny
Batalion z tęczowym jednorożcem Ula Idzikowska Obyczaje Ukraińska społeczność LGBTQI+ próbuje organizować parady od 2012 roku – wtedy organizatorzy wydarzenia je odwołali, bo bali się o swoje bezpieczeństwo. Dziś walczy nie tylko o swoje prawa, ale też na froncie
Jak ze stali Rozmowa z Sofiją Czelak Literatura Doświadczenie wojny podważa tradycję, człowiek się nią rozczarowuje. Chce się krzyczeć, używać nowego języka. Sztuka i muzyka muszą być nowe, żeby współbrzmiały z nowym odczuwaniem – mówi dyrektorka programowa lwowskiego BookForum
Говорити, мовчати й говорити знову Наталя Отріщенко Україна Через війну ми втратили контроль над своїми життями, однак ми можемо мати контроль над своїми життєвими оповідями і їхнім подальшим збереженням чи використанням
ЗАХИСНІ РЕАКЦІЇ: Herstory Софія Андрухович Україна Я думаю: ні, не може бути, щоб Бог подбав про найменші вусики і лапки в комашки – і щоб покинув моїх дітей
Під землею і на землі: пʼятий місяць війни на Харківщині Іванна Скиба-Якубова Україна Люди заліковують рани землі (і свої разом із тим), продовжуючи доглядати городи. Кожен город — розкішна метафора непевності й незворотності
Pod ziemią i na ziemi. Pięć miesięcy wojny Ivanna Skyba-Yakubova Obyczaje Rozległe zielone pola są ranne: ogoniaste pociski wystają z ziemi, młodą pszenicę rozrywają leje, każdy jest zatruty metalami ciężkimi – opowieść o Charkowie w trakcie wojny
В Україні я – криця Rozmowa z Софією Челяк Україна Ти виїжджаєш за межі своєї країни – і плачеш, ходячи вулицями Берліна, Парижа, Варшави, від розпачу, травми і розуміння того, що імперія вирішила вкрасти твою молодість та життя
ЗАХИСНІ РЕАКЦІЇ: Simplicity Софія Андрухович Україна Немає жодного дня, щоб я не думала, яке в нас раніше було прекрасне життя, – гірко зітхає жінка. – Я і раніше багато подорожувала. І завжди знала, що хочу жити лише в Україні
Nowa obrączka Iryna Tsilyk Obyczaje W końcu przyjdzie nam się na nowo uczyć żyć po wszystkich tych stratach, przekroczonych rubikonach, tępym bólu i utracie wiary. Więcej: przyjdzie nam się cieszyć z tego życia. Bo jeśli nie, to po co to wszystko?
Нова обручка Ірина Цілик Україна Я у своїй емоційній ямі нічого не відчуваю, більше нічого не відчуваю, крім страшної чорної образи на війну, яка краде наші спокій, молодість, близькість, час і життя загалом
Mariupol, czyli ból Natalia Serebriakova Film W „Mariupolis 2” Mantas Kvedaravičius chciał pokazać rutynę życia ludzi, którzy gotują nad ogniskiem, chowają zamordowanych sąsiadów, żartują, a w schronach przeciwbombowych czekają na moment ciszy, kiedy będzie można wybiec na ulicę po czystą wodę
Маріуполь як біль Наталя Серебрякова Україна Поки всі мимоволі були зосереджені на кривавих заголовках у медіа, режисер прагнув показати рутинне життя людей, які готують на вогнищі, ховають загиблих сусідів, жартують. Саме таким вийшов його останній фільм
ЗАХИСНІ РЕАКЦІЇ: Отруйний сік черешні Софія Андрухович Україна Його образ стає простором і прихистком, сенсом і силою. Так виникають легенди, так народжуються святі й герої, так енергія ніколи не зникає безслідно, так складна атональна музика на мить зливається в мільйон одночасних серцебиттів
Прощання з бовванами Ірина Костишина Україна Жива пам’ять про злочини тоталітарних режимів поволі зникає разом із її носіями, у фрази «ніколи знову» поступово втрачається гострота сенсу, а монументи, палаци, зірки й бюсти лишаються
Demontaż Iryna Kostyshyna Sztuka Jeśli mówimy o zniszczeniu memoriałów okresu radzieckiego, dlaczego nie wspominamy o tym, z jaką łatwością sama władza radziecka niszczyła pamięć zbiorową, przemieniając miejsca pochówku na parki kultury?
Moje miejsce jest tutaj Olena Rubashevska Film Ponad 6 milionów Ukraińców opuściło swoje domy, aby ratować się przed wojną. Tymczasem w XXI wieku, kiedy walki odbywają się nie tylko na polu bitwy, ale również w mediach, twórcy filmowi walczą na froncie kultury i bronią własnego kraju, dokumentując wydarzenia
Моє місце тут Олена Рубашевська Україна Понад 6 мільйонів українців залишило домівки, рятуючись від війни. Проте у 21 столітті, коли протистояння точиться не тільки на військовому, а й в інформаційному просторі, кінематографісти стають бійцями культурного фронту й захищають власну державу, документуючи й фіксуючи події
Дім Євгенія Нестерович Україна Ми як равлики носимо свої доми за спиною: документи, картки, медикаменти. Тривоги заповнили собою все, стали повітряними, особистими, державними, політичними і військовими, тож рюкзак тепер став повсякденним. Нічого виняткового чи тривожного, просто в ньому – все моє життя
ЗАХИСНІ РЕАКЦІЇ: У трояндовому саду чи Аушвіці Софія Андрухович Україна Лідія зацікавилася мною, бо я розповіла, що однією з тем мого попереднього роману був Голокост на Західній Україні
Місто без тегів Юлія Стахівська Україна Цієї весни ми не мріяли на балконі. У нашому районі отаборилася частина російських військ, вони влаштували в санаторії катівню
Miasto bez tagów Julija Stachiwska Obyczaje Podobało nam się to życie na granicy miasta i wsi, urbanizacji i przyrody, prowincji i stołecznego megapolis. Tutaj czuliśmy się wolni. Żartowaliśmy sobie nawet, że w Buczy jest jak w bajce
ЗАХИСНІ РЕАКЦІЇ: Чим далі на захід, тим ближче війна Софія Андрухович Україна «Не можу дочекатися, – сказала вона, – коли ця війна посуне далі, коли вона увійде сюди, на ці вулиці, і пошириться далі, на захід. Бо насправді вона вже тут, вона вже всюди»
Punkty bifurkacji Evgenia Nesterovych Obyczaje W dzieciństwie czas upływa nam bardzo powoli, bo większość rzeczy zdarza się nam po raz pierwszy. Ale czy ktoś z nas był aż tak dorosły, żeby wiedzieć, co robić, kiedy zaczyna się wielka wojna?
Na jej miejscu Rozmowa z Tamarą Dudą Literatura Gromadziłam informacje, czytałam donieckie wiadomości, fora. Rozmawiałam z ludźmi, którzy wyjechali z Donbasu, zbierałam ich wspomnienia. Chciałam, żeby to była bardzo uczciwa książka – mówi autorka „Córeczki”
Fronty Marta Kacwin-Duman Obyczaje Ukraińcy, z zaciętością, wściekłością, przepełnieni chęcią zemsty, wśród zgliszcz i ruin tworzą normalność dla nowego ukraińskiego społeczeństwa. W plenerach malują nowe pejzaże, organizują wystawy, aukcje, wyjeżdżają w trasy koncertowe
ЗАХИСНІ РЕАКЦІЇ: Тріумфальна арка злочину Софія Андрухович Україна Неможливо визначити, з якого боку від «тріумфальної арки» – «мирний» і «нормальний» світ, а з якого – світ війни, хто й куди мав би переходити, якщо й так майже все забуто, перекручено й спотворено, немає жодних координат чи орієнтирів
Matka Ukraina Maria Poprzęcka Sztuka Czy mitologiczno-artystyczna kreacja Ukrainy może stać się miejscem wspólnym dla obu współczesnych, obarczonych wzajemnymi historycznymi resentymentami społeczeństw: polskiego i ukraińskiego?
Wypić kawę z widokiem na Chortycę Rozmowa z Dagą Gregorowicz i Daną Vynnytską Muzyka Dziś granie koncertów, branie udziału w różnych inicjatywach ma sens na zupełnie innym poziomie niż przed inwazją. Kiedy wychodzę na scenę, to nie jest rozrywka. To moja płaszczyzna walki – rozmowa z wokalistkami polsko-ukraińskiego zespołu Dagadana
Театр несе службу Люба Ільницька Україна Еко-активістка, ЛГБТК+ активістка, веганка, феміністка, мисткиня всередині мене заткнулись і ми просто працюємо, просто несемо службу
Teatr na służbie Luba Ilnycka Teatr „Ekoaktywistka, aktywistka LGBTQ+, weganka, feministka, artystka we mnie zamilkły. Teraz jestem na służbie” – o twórcach teatralnych, którzy zostali w Ukrainie
ЗАХИСНІ РЕАКЦІЇ: Фото, яке не опишеш Софія Андрухович Україна Слова бліді, слабкі, безпомічні, пласкі, непридатні. Вони так далеко від цього болю, жаху, від цього страху, від цього крику і цього запаху, розірваної шкіри, від крові свіжої, крові, що запеклася, крові, змішаної з болотом
Rewolucja w ukraińskim kinie Elżbieta Olzacka Film Współczesne kino ukraińskie powstaje w społeczeństwie doświadczającym wojny i jest w dużej mierze finansowane przez państwo, które tę wojnę prowadzi
Мовне питання Володимир Рафеєнко Україна Хай там як, але до 24 лютого 2022 року я вважав, що писатиму один роман російською, один українською – і так протягом усього життя. Але вирішив, що жодного тексту російською мовою більше ніколи не видам
Kwestia języka Wołodymyr Rafiejenko Literatura Nie chciałem porzucać pisania po rosyjsku, bo to język mojego dzieciństwa, pierwszych książek i pierwszych słów. Ale 24 lutego 2022 roku postanowiłem: żadnego tekstu po rosyjsku nigdy już więcej nie wydam
Ucieczka gatunków stowarzyszonych Urszula Jabłońska Obyczaje Uchodźcy często niosą koty schowane za pazuchą. Czasem przerażone kocie oczy wyglądają z tekturowych pudełek. Z psami jest nieco łatwiej, mogą same iść na smyczy. Chyba że są spłoszone hałasem i chaosem. A jednak nie ma czegoś takiego jak koci czy psi uchodźca
Koniec poradzieckiej iluzji Ludwika Włodek Obyczaje Napaść Rosji na Ukrainę uświadomiła wszystkim krajom poradzieckim, że nie da się zachować niepodległości i żyć w dobrych stosunkach z Rosją
Bogata Europa patrzy na wojnę Kaja Puto Media Zachód ogląda wojnę w Ukrainie jak „Gwiezdne wojny”. Ma nowego Luke'a Skywalkera i nową armię Imperium Galaktycznego. Oznacza to, że wojnę informacyjną na froncie, który był dla niej najbardziej istotny, Ukraina już z Rosją wygrała
Rozpacz, która jest pod spodem Rozmowa z Pawłem Mościckim Obyczaje W mojej powieści próbowałem wyjść poza format dziennikarsko-humanitarny, w którym uchodźcy zawsze są tylko tematem do odfajkowania. Jednym z „problemów współczesności”, który traktujemy z dystansu
Cztery tygodnie Joanna Krakowska Obyczaje Gdyby głos kobiet i mężczyzn tyle samo znaczył, niczyj syn nie trafiłby na front. Ta wojna jest wypadkową przyzwoleń i zaniechań, regresywnym mechanizmem obronnym świata, który musi odejść na zawsze
МИСТЕЦТВО ПІД ЧАС ВІЙНИ: Виснаження Ксенія Малих Україна Зараз й Харкова майже немає. Історична архітектура центру міста, як і спальні райони майже втрачені – художник Павел Маков мав залишити місто
SZTUKA W CZASIE WOJNY: Wyczerpanie Ksenia Małych Sztuka 24 lutego zaczęła się wojna i przyszłość Pawilonu Ukraińskiego po raz kolejny stanęła pod znakiem zapytania
Війна – не час для літератури Андрій Любка Україна Письменник – це все-таки спочатку м’ясо, кістки і кров, які може знищити куля, а вже потім людина, що працює з словами
Wojna, nie czas na literaturę Andrij Lubka Literatura Pisarz to przede wszystkim mięso, kości i krew, które mogą zostać zniszczone przez kulę. A dopiero potem człowiek, który pracuje słowami
Przesortowanie Aleksandra Boćkowska Obyczaje „Nie spełniły się nasze fantazje, że będziemy robić sztukę krytyczną i świat się zmieni” – galerie, domy kultury, biblioteki zamieniły się w miejsca zbiórek, sortownie rzeczy, świetlice, kuchnie i noclegownie
Przedstawienie (nie) musi trwać Piotr Fortuna Obyczaje Kraje prowadzące wojnę napastniczą i łamiące prawa człowieka powinny być wykluczane z zawodów sportowych. Presja ma sens, niemal z dnia na dzień jest w stanie wywrócić świat sportu do góry nogami
Aż tak się nami interesują Mariana Prochaśko Obyczaje Dziesięcioletnia Marta wzięła ołówek, napisała wielkimi drukowanymi literami „MY NIE ŻYCZYMY SOBIE WOJNY” i przykleiła kartkę na oknie
Inne gadanie Maciej Jakubowiak Obyczaje W ciągu paru dni skrupulatnie budowany światopogląd przestał się pokrywać z najprostszymi emocjonalnymi odruchami. Trzeba będzie wiele wysiłku, żeby poukładać sobie sprawy na nowo: relacje z armią i nagą przemocą, z państwem i patriotyzmem, z dobrem i złem
Ми для них аж такі цікаві Мар'яна Прохасько Україна 10-літня Марфа взяла олівець, написала великими друкованими літерами: МИ НЕ БАЖАЄМО ВІЙНИ і приклеїла аркуш на вікно
Wstawaj, Odessa, Charków są pod ostrzałem Rozmowa z Ladą Nakoneczną Sztuka Zabrałam ze sobą tubę z pracami, niewielki plecaczek z dokumentami i komputerem oraz moje dwuletnie dziecko – mówi ukraińska artystka, której udało się przedostać z Kijowa do Warszawy
Kasandra krzyczy Rozmowa z Oksaną Zabużko Literatura Myślę, że taka jest ukraińska karma – z jakiegoś powodu mój kraj stoi na przedzie, jako pierwszy doświadcza czegoś, z czym świat się jeszcze nie mierzył. Z czymś, co jutro może stać się doświadczeniem globalnym
Восьмий день Юлія Ілюха Україна У минулому житті я була письменницею. Мій район у Харкові, який називається Салтівка, під обстрілами з першого дня війни
Ósmy dzień Julija Ilucha Obyczaje W poprzednim życiu byłam pisarką. Moja dzielnica w Charkowie, która nazywa się Sałtiwka, jest pod ostrzałem od pierwszego dnia wojny
Exodus Stanisław Łubieński Obyczaje Gdzieś w tym pasie ziemi, ni to polskiej, ni to ukraińskiej, między płotami, które oddzielają bezpieczeństwo od zagrożenia, cisnęli się ludzie, owinięci w różnokolorowe koce. Kobiety. Z dziećmi na rękach. Z dziećmi trzymanymi za ręce. Z dziećmi ciekawie zerkającymi w stronę Polski
Wojna, іди нахуй Kornelia Sobczak Obyczaje Jeśli chcemy walczyć o wartości – a na pewno musimy walczyć z tymi, które wyznaje Putin – to musimy się im uważnie przyjrzeć. I precyzyjniej nazywać to, co warte pielęgnowania: solidarność, troskę o słabszych, pokój, prawo do niecierpienia i nieumierania. Ale też do niezabijania
Być gościem w katastrofie Tomasz Szerszeń Obyczaje W mediach społecznościowych toczy się nieustająca walka. Obserwujemy autentyczne spory między Ukraińcami i Rosjanami. Nagle staliśmy się ekspertami od czołgów i wyrzutni rakietowych. I chyba wszyscy uświadomiliśmy sobie znaczenie propagandy wizualnej
Więcej niż to możliwe Sofija Andruchowycz Literatura Kiedy byłam pisarką, badałam traumy, poczucie winy i totalitaryzm. Teraz trauma rozrywa nas od środka. Ale też ciasno splata się z poczuciem wspólnoty i troski o innych. Uwolniła energię, która nie była dostępna w normalnym czasie
Fraktal Paweł Knut Obyczaje Wiera zebrała całe dotychczasowe życie swojej rodziny w małym plecaczku oraz reklamówce, w której każde z jej dzieci trzymało swojego ulubionego misia. Oleg miał natomiast plecak turystyczny, z którym wyglądał jak licealista wybierający się na weekendowy wypad za miasto
Wojna na fejki Kaja Puto Media Toniemy w zalewie fejków – i to nie tylko tych prorosyjskich. Nawet jeśli wiedzieliśmy, że tak będzie, kiedy wojna wybuchnie, chyba nie zdawaliśmy sobie sprawy, jak bardzo będziemy na to podatni
ЗАХИСНІ РЕАКЦІЇ: Обійняти дружину коханця Софія Андрухович Україна Небачений доступ до інформації, притаманний нашому часові, доступ до нескінченної кількості проявів війни онлайн – наближає нас до розуміння того, що відбувається, чи навпаки – віддаляє, створюючи лише ілюзію повного проникання?
Eschatologiczny optymizm Rozmowa z Nikitą Kadanem Sztuka Nie jestem pewien, czy jakąkolwiek rosyjską instytucję można dzisiaj nazwać „niezależną”. Wojna trwa osiem lat i powody, by odmówić współpracy z państwem rosyjskim i jego instytucjami, są oczywiste
Сергій Жадан: новий правопис української літератури Остап Сливинський Україна Бути таким важливим голосом для свого міста, своєї спільноти, своєї країни можливо лише тоді, коли володієш рідкісною силою перебувати водночас у різних просторах і часах, бути анахронічним, бути деінде
Nie będziemy oglądać ładnych obrazków Rozmowa z Michałem Murawskim Obyczaje Odbudowa Ukrainy już się zaczyna: od refleksji. Ludzie o niej myślą i odczuwają potrzebę, by ten proces realnie się toczył. Niezależnie od gromadzących się wokół tego emocji – mówi jeden z inicjatorów konferencji „The Reconstruction of Ukraine: Ruination, Representation, Solidarity”
Провал як звільнення Анна Калугер Україна Українська спільнота цілковито зайнята обороною власних тилів, захистом, поступовою реконструкцією і випрацюванням нових формул згоди щодо того, як співжити з власним минулим
Nowa pisownia ukraińskiej literatury Ostap Slyvynsky Literatura W żadnej książce Żadana nie było tylu rozważań o języku i pisaniu, ile w nowym tomiku. Poeta siada do pracy: zaczyna rozbierać swoje narzędzie, oliwić, czyścić. Próbuje naprawiać język. Jaka będzie ta nowa literatura nowej wojny?
ЗАХИСНІ РЕАКЦІЇ: Трагедія, але не знак Софія Андрухович Україна Коли всі орієнтири, на які людина звикла спиратися, перестають працювати, коли під ногами більше немає твердого ґрунту і немає жодної певності – знаки і символи, писані вилами по воді, стають вказівниками й орієнтирами
Heinali: наблизитися через мистецтво Rozmowa z Heinali Україна Електронна музика асоціюється з якимось футуризмом і винні в тому фільми наукової фантастики, яких виходило багато в часи зародження електронної музики. І вона часто супроводжувала в тому числі трешові фільми, тому що це було дуже дешево – не треба було наймати «справжніх музикантів»
ЗАХИСНІ РЕАКЦІЇ: Заздрість і сліпота на Тернопільщині Софія Андрухович Україна Війна – трафарет, крізь який українцям складно не читати світ. Пошкоджена лінза, що викривлює дійсність, змінює пропорції, міняє об’єкти місцями. Психіка ставить рану в центр свідомості: світ у всіх своїх виявах продовжує існувати, але складається враження, що світ відсьогодні – суцільна рана
Otwarte pytanie Rozmowa z Heinalim Muzyka Czy bardziej efektywny będę teraz z bronią na froncie, bez przygotowania, czy może tutaj, zajmując się tym, czym zajmuję się już dwadzieścia lat? – zastanawia się ukraiński muzyk, który gra na krakowskim Unsoundzie
Nowe piosenki są na trzecim planie Jacek Świąder Muzyka W trakcie Szigetu rozgorzała dyskusja o tym, czy artystom z Ukrainy wolno występować na tej samej scenie z Rosjanami – relacja z największego węgierskiego festiwalu muzycznego
Горнятко, як у Мілоша Ольга Купріян Україна Бажання оточити себе красою, а значить – життям – виникає пізніше. Коли тебе вже не підкидає від гучних звуків, а сирени перестають гудіти в голові. Коли ти якийсь час перебуваєш у безпеці й бажано – на одному місці довше, ніж тиждень
Другий фронт Дарія Бадьйор Україна Війна оголює все. Раптом став очевидним той факт, що більша частина європейської культурної інфраструктури заражена російським капіталом і наративами. Раптом почало приходити розуміння, що славнозвісна soft power може просувати не гуманістичні цінності, а щось, чим можна прикрити воєнні злочини, агресію і масові вбивства
Drugi front Daria Badior Obyczaje Codzienne doniesienia o ostrzeliwaniu ukraińskich miasteczek sąsiadują z alarmującymi rozmowami o tym, jak nie utracić ostatków przejrzystych procedur w kulturze i co zrobić, żeby działacze tej kultury mogli dalej pracować
Kubeczek Olha Kupriyan Literatura W kuchni, w której nasze dzieci siedzą nad lekcjami, a my prowadzimy rozmowy na Zoomie, Czesław Miłosz przyjmował gości. Teraz my przyjmujemy w kuchni Miłosza gości z Ukrainy – powstał tu całodobowy i całoroczny „punkt przesiadkowy”
Мистецтво непорозуміння Катерина Ботанова Україна Мистецтво — це завжди про непорозуміння, про оприявнення розривів і розламів, які не можна швиденько загладити чи залатати, про тектонічні розриви реальності, через які проступає саме життя з його болем, стражданнями, нерівностями, експлуатаціями, маніпуляціями, жертвами та свідками, поразками та перемогами
Tryb „życie” Rozmowa z Oksaną Cherkashyną Film Wojna zabiera mój dom centymetr po centymetrze każdego dnia. Na początku trafili w moją szkołę, w moją klasę. Potem trafili w miejsce, gdzie zazwyczaj spotykałam się z przyjaciółmi w centrum. Potem trafili w mój pierwszy dom – mówi jedna z bardziej znanych ukraińskich aktorek, która wystąpiła m.in. w „Klondike”. Film od piątku w kinach
Не дозволяю собі зневіритися Rozmowa z Оксаною Черкашиною Україна У мистецтві мені принципово важливо зайняти суб’єктну й критичну позицію щодо себе самої, до своєї країни. Це передусім про гідність
Proszę mnie źle nie zrozumieć Alona Karawaj Obyczaje Od prawie dwudziestu lat na spotkaniach międzynarodowych słyszę to samo pytanie o język rosyjski. Tak jakby to język, a nie chęć zdobywania czy niszczenia, stał się punktem wyjścia w wojnie. Ile można?
Не зрозумійте мене неправильно Альона Каравай Україна Потрібно показати страх, але не показувати злості чи рішучості, щоб люди тобі повірили. Потрібно виправдати очікування від образу жертви, щоб люди тобі повірили. Потрібен момент публічної вразливості, навіть якщо ти заплатиш за нього черговою панічною атакою на черговому незнайомому вокзалі кілька годин після зустрічі
ЗАХИСНІ РЕАКЦІЇ: Бути бджолою Софія Андрухович Україна Так часто запитують: як змінила вас війна? Знову й знову переконуюсь, що якщо вона й змінює, то радше у спосіб поглиблення того, що вже і без того було – і доброго, і злого
Ukraina szykuje się do zimy Ludwika Włodek Obyczaje Ukraińcy sprowadzają samochody dla armii, kupują drony i generatory prądu, chodzą do kawiarni i organizują wystawy. Nie przestają wierzyć w wygraną i planują przyszłość – reportaż ze Lwowa
НЕНАВИСТЬ: Територіальна оборона серця Таня Малярчук Україна У мить, коли російські танки зайшли в мою країну, ненависть увірвалася також у моє тіло і посунула в напрямку серця. Захищати серце від окупантів коштує неймовірних зусиль. Але залишатися людиною — одна з умов мого виживання
НЕНАВИСТЬ: Крик у лісі Лія Достлєва Україна Вдумлива й нюансована розмова про ненависть у будь-якому разі буде складна й проблематична, з якого боку до неї не підступися. Якщо ж говорити про український контекст і проблему знавіснілої української ненависті до всього російського, побачену умовними західними очима, розплутувати цей клубок доведеться довго
NIENAWIŚĆ: Krzyk w lesie Lia Dostlieva Obyczaje Zniuansowana rozmowa o nienawiści zawsze będzie trudna, bez względu na to, z której strony zaczniemy. Tym bardziej jeśli mowa o kontekście ukraińskim i problemie, jak mówią, „obmierzłej ukraińskiej nienawiści”
NIENAWIŚĆ: Obrona terytorialna serca Tania Malarczuk Obyczaje Nienawiść jest małomówna i pomija ozdobniki. Zazwyczaj jednak milczy, bo mowa nie jest jej polem bitwy, nienawiść ubrana w słowa rozpada się na cząstki i traci siłę
Суспільство ненависті й турботи Світлана Олешко Україна Я поклала цей документ у свою тривожну валізу, він зі мною у Варшаві, а місце для поховання у Харкові. Тож моя ненависть має мене протримати до перемоги
Білим по білому Ірина Цілик Україна Ми змінилися на різних рівнях, призвичаїлися до буття в умовах постійної небезпеки, і, напевно, після війни ще довго будемо видихати та вчитися розслабляти м’язи. Поціловані Сніговою Королевою, тримаємо свої сильні емоції у глибокій заморозці. Одного дня ми відтанемо
Жінка з валізкою Rozmowa z Oksaną Zabużko Україна Хто я? Я жінка з валізкою. Гірше того, жінка з малою валізкою, бо я взяла з дому лише ручну поклажу. Без бібліотеки, без кабінету, без архіву, в повітрі. На що я можу покладатися? На особистий досвід, пам'ять, нажите й напрацьоване, щось, що може бути розказане
Що з нами сталося Євгенія Нестерович Україна Лютий 2022 болітиме мільйонам людей ще багато й багато років. Він буде підкочувати до горла клубком, застрягати в ньому, тиснути на рівні сонячного сплетіння. Буде снитися ще кількадесят років; комусь – до кінця життя. І як про це говорити?
Kobieta z walizką Rozmowa z Oksaną Zabużko Obyczaje Kto powiedział, że po wojnie Rosja przetrwa w obecnej postaci? Imperia demokratyzują się tylko na drodze rozpadu. Nauczcie się rozróżniać narody ugrofińskie i tureckie, bo wkrótce zaktywizują się ci, o których wszyscy zapomnieli. Świat już nie wróci w swoje dawne ramy
Co się z nami stało Evgenia Nesterovych Obyczaje W tym roku pozbyliśmy się wielu iluzji, a przede wszystkim iluzji kontroli i normalności. Fraza „to niemożliwe” nie działa. Możliwe jest wszystko, proszę bardzo. Na wojnie nawet ateiści znajdują sobie coś, w co mogą wierzyć
Чотири сезони війни Вікторія Наріжна Україна Я подивилася на нас сторонніми очима випадкового перехожого, і остаточно припинила вірити в мантру про міста чи людей, які виглядають так, наче війни немає. Вони виглядають так, наче вони живі. Бо вони все ще живі
Cztery pory wojny Viktoria Narizhna Obyczaje Wiem, że wielu moim znajomym i przyjaciołom sprawiało ból patrzenie, jak wszystko na wiosnę okrywa się kwiatami. Dla mnie przeciwnie – to był ratunek: widzieć, że istnieje coś silniejszego niż wojna
Російські кати – моя робота Rozmowa ze Станіславом Асєєвим Україна Ця книга є поясненням того, чому жодної розмови зі злом бути не може. Це не просто політична система, яка не вписується в українську чи західну реальність. Це зло. В політичному сенсі, я зараз навіть не кажу про метафізику. Таке ж, яким був нацизм
Rosyjscy kaci to moja praca Rozmowa ze Stanisławem Asiejewem Literatura Kiedy otwieram stronę Inicjatywy Sprawiedliwości i widzę twarze katów z Izolacji – a ja ich przecież wszystkich znam – to staram się postrzegać to jako pracę. Jeśli podejdę do tego emocjonalnie, postradam rozum
Повернути собі себе Євгенія Буцикіна Україна За понад рік посиленої уваги до української культури і мистецтва в контексті великої війни ми вже маємо низку випадків, які можна означити як важливі прецеденти повернення символічної культурної спадщини
Odzyskać siebie Yewhenija Butsykina Sztuka Przez ponad rok wzmożonego zainteresowania kulturą i sztuką ukraińską w kontekście Wielkiej Wojny mamy już szereg przypadków, które można uznać za ważny precedens zwrotu symbolicznego dziedzictwa kulturowego
Milczące ofiary wojny Marta Havryshko Obyczaje Przemoc seksualna Rosjan w Ukrainie odbywa się na masową skalę i dochodzi do niej we wszystkich miejscowościach, do których wkroczyli rosyjscy żołnierze. Ofiarami są zarówno kobiety, jak i mężczyźni w różnym wieku, osoby starsze, a także dzieci
Втомлена земля Дарія Бадьйор Україна Війни тривали в різних куточках світу до і після 1945 року, і про багато з них ми мало що знаємо. Приблизно стільки, скільки стомлені від своїх спогадів свідки, онуки цих свідків та ландшафти, які їх оточують, знають про нашу війну
Нікіта Оксана Щур Україна Опозиційні російські медіа переїжджають з однієї комфортної європейської країни в іншу і роздумують в прямому ефірі, чи етично їм підтримувати людські втрати серед рідної російської армії. Для того, щоб заробляти, їм потрібні індульгенції
Nikita Oksana Shchur Obyczaje „Za to kocham Berlin – to miasto uchodźców, każdy z nas ma swoją historię ucieczki przed wojną”, wzdycha Nikita, miły facet, dysydent, dziennikarz z rosyjskim paszportem
Спокійна сила Зоя Звиняцьківська Україна Вони обмінюються оцими примарними списками, фотографіями звільнених і не втрачають надії. Невидима армія зниклих, за яких тихо, непомітно, затято б’ється окрема армія жінок неймовірної сили
Siła spokoju Zoja Zvyniaćkivska Obyczaje Najpierw była jedna wiadomość prywatna, potem kolejne, potem jeszcze więcej. Kobiety pytają wszędzie, pytają, kogo się tylko da. Zaciekle walczą o niewidzialną armię znikłych ludzi
„Невинність” імперії Rozmowa z Ботакоз Кассимбековою Україна Ми не маємо бути лише залученими в перегляд і редагування колоніальної мови. Що нам потрібно зробити, так це стати виробниками знання
Ludobójczy konstrukt Rozmowa z Botakoz Kassymbekovą Obyczaje Powinniśmy przemyśleć wszystko: język, którego używamy, koncepcje i ich zastosowanie. Trzeba zobaczyć, co dokładnie wytwarza myślenie kolonialne i system ucisku innych narodów – mówi kazachska historyczka, badająca temat „imperialnej niewinności”
Порно: свої й чужі Софія Андрухович Україна Це ніби таке собі воєнне порно. Можливість поглянути на щось карколомне зблизька, на чужу фізичність, на справжність страждання і крихкість плоті – але з безпечної відстані. Уявити те, що по-справжньому переживають інші, заплакати і вжахнутись. І відчути заспокоєння, бо це відбувається не з тобою
ЗАХИСНІ РЕАКЦІЇ: Сором Софія Андрухович Україна Реакція нутрощів знає своє. Нутрощі реагують на мову. Яка, зрештою, також ні в чому ж не винна – всього лише система знаків, впорядкований набір звуків. Здавалось би
Ми завжди були тут Rozmowa z Дмитром Сухолитким-Собчуком Україна «Українці захочуть повернутися і повернути те, що у них насильно забрали. Відчуття несправедливості, образи й гордості буде мотивацією для дій», – каже Дмитро Сухолиткий-Собчук, режисер фільму «Памфір», що виходить у прокат у польських кінотеатрах
Одне заради одного Іванна Скиба-Якубова Україна Ми безкінечно обіймаємось, набуваємось одне з одним, і як безумні одне з одним фотографуємося. «Як перед кінцем світу», думаю я
Jedna ze wszystkich Ivanna Skyba-Yakubova Obyczaje 1 lipca przestało bić serce ukraińskiej pisarki i dokumentatorki zbrodni wojennych Wiktorii Ameliny. Zabiła ją rosyjska rakieta w Kramatorsku. Była jedną z wielu osób, które chciały zmieniać świat na lepsze, ale straciły życie
Orientacja na szczerość Rozmowa z Haśką Szyjan Literatura Moja książka jest bardziej o związku pary bohaterów niż o samej wojnie. Ta jest po prostu kontekstem, który bardzo katalizuje to, co fermentuje i gnije na dnie – mówi autorka głośnej powieści „Za plecami”
Чесність важлива Ірина Славінська Україна Книжка показує, що українське суспільство подекуди не було готовим до війни, не планувало її. Нас можна тут назвати незрілими чи інфантильними, але точно не агресивними, хай як би того не прагнула російська пропаганда
ЗАХИСНІ РЕАКЦІЇ: У мене все добре Софія Андрухович Україна Цвинтарі розростаються, ніби стали живими організмами. Зустрічаєш в метро людей без кінцівок, з пораненими обличчями. І не маєш уявлення, коли і як це нарешті закінчиться. І розумієш, що насправді вже не закінчиться ніколи
Чоловік має право Оксана Щур Україна Коли я говорила з російськими емігрантами про черговий поруйнований будинок, ще одного свого вбитого друга, про загиблих цивільних – вони відводили очі і згортали розмову. Так, наче б я за столом почала розказувати про власну менструацію
Недо-європеєць, недо-письменник Анна Калугер Україна Я писала тексти-послання абстрактному представнику російської інтелігенції, який за всі роки свого життя зрозумів приблизно нічого, від імені мене, яка зрозуміла приблизно все. Ми всі писали ці тексти. І наші тексти не читали їхні адресати
Mężczyzna ma prawo Oksana Shchur Obyczaje Czy moi zmarli mieli prawo skorzystać z prawa do nieumierania? Czy byłabym szczęśliwa, gdyby przekraczali granicę w nakryciach głowy, spódniczkach i z fałszywymi dokumentami, a teraz odkorkowywali białe wytrawne w salonie mojego berlińskiego mieszkania?
Народжена з трагедії Юлія Манукян Україна Будинок постійно змінювався, фарби тьмяніли, осипалися, іноді разом із тиньком. Те, що сталося 6 червня 2023 року – лише черговий акт перетворення «Чарівної скриньки Райко». Прояв життя після смерті
Dom Poliny Rajko Yuliia Manukian Sztuka Rajko wydawała część mizernej emerytury na pędzle i farby – tanią emalię, którą zazwyczaj maluje się podłogi. Pomalowała całe wnętrze chaty, a potem wzięła się za płot i drzwi do garażu, później za groby członków rodziny
Вічногаряча холодна війна Катерина Ботанова Україна Африка і досі вибирає жити у Холодній війні, у чорно-білому світі, де Радянський Союз, тобто сучасна Росія, є єдиною альтернативою і єдиним стримуючим чинником «імперії зла» та глобального екстрактивного капіталізму — США
Niestygnąca zimna wojna Kateryna Botanova Obyczaje Wole Soyinka wzywa Afrykę do przełamania odwiecznej roli ofiary, wyobrażonej odrębności. A to dlatego, że mimo oczywistej potrzeby wysuwania na pierwszy plan własnych potrzeb i interesów nie da się uciec przed światową historią. Ona nie dzieje się gdzie indziej, ona dzieje się wszędzie
Humor, który leczy Andrij Lubka Obyczaje Kiedy często narażasz się na niebezpieczeństwo i na własne oczy widzisz straszne zniszczenia i śmierć, humor, nawet ten czarny, skrajnie niepoprawny politycznie i amoralny, staje się adekwatny
Гумор, який нас лікує Андрій Любка Україна Стиснений до форми інтернет-мему, добрий жарт за лічені хвилини ставав масовим, збирав мільйонні аудиторії. І допомагав долати шокуючу реальність, яку свідомість не завжди погоджувалася прийняти
ARTYSTKI: Patrzymy na pszczołę Iryna Tsilyk i Maryna Stepanska Film Niektóre z miejsc, jakie filmowałyśmy zeszłej wiosny, fizycznie już nie istnieją. Niektórych osób, które wystąpiły w filmie, już nie ma wśród nas – o dokumentowaniu wojny i udawaniu normalności rozmawiają ukraińskie reżyserki
Ми дивимося на бджолу Ірина Цілик і Марина Степанська Україна Щось все одно залишається незнятим, випущеним з уваги, і якраз ці пробіли цікавлять найбільше. Як і питання – чи можна передати правду за допомогою фільмування війни? Про складні дилеми своєї професії розмовляють режисерки Ірина Цілик і Марина Степанська
Гроза Іванна Скиба-Якубова Україна Звук у моїй голові, якого насправді немає – нестерпний плач вцілілої половини села. Думаю: якщо вони можуть плакати за своїми померлими, цей лемент осиротілого селища має назавше замінити всю російську оперу на всіх сценах світу. Якщо ж вони в заціпенінні мовчать — дай їм, Господи, зуміти закричати
Ta sama wojna Ivanna Skyba-Yakubova Obyczaje Od jakiegoś czasu myślałam, że nie jestem w stanie czytać świadectw toczącej się przeciwko nam wojny. Ale jak się okazało, mogę – z dystansu czasu i terytorium. Jak zahipnotyzowana, w zwolnionym tempie i bez łez, czytam historie mieszkańców Gruzji zebrane 10 lat po inwazji
Та сама війна Іванна Скиба-Якубова Україна Сакартвело — підручник історичних пересторог. На кожному кроці тут відчувається, як багато можна досягнути — і як нестерпно багато втратити
Чому не поступаємось Rozmowa z Вірою Агеєвою Україна Ми нескоро повернемося до ідей самодостатності мистецтва й вежі зі слонової кістки. Досвід цієї великої війни нам ще осмислювати дуже довго. Світ стоїть на великій межі, попередня прекрасна епоха безповоротно відійшла
Dlaczego się nie poddajemy? Rozmowa z Wirą Ahejewą Literatura Ukraińcy są najlepszymi ekspertami w kwestii rosyjskiej. W obliczu tragicznych przeżyć byliśmy mniej naiwni wobec mitów o „wielkiej literaturze rosyjskiej” i bardzo tajemniczej „rosyjskiej duszy”
Różowe futerko Ivanna Skyba-Yakubova Obyczaje To, co czuję, to nie poczucie winy ocaleńca, nie wstyd za różowe futerko i próbę świętowania życia – to raczej próba zrozumienia, jak w jednym i tym samym wszechświecie mogą istnieć równocześnie – to przeklęte futerko i 59 żyć, przerwanych we wsi Hroza w jednej chwili
Ліхтарик уночі Володимир Рафеєнко Україна Їхній дім росіяни зруйнували. Зі старого життя у них залишилися тільки діти, маленькі діти, які сиділи в них на руках і були такі розгублені, що одночасно і посміхалися, і плакали
Nocne światełko Wołodymyr Rafiejenko Obyczaje Najgorsza była absolutna nierealność wyjazdu. Nawet z całkowicie zrujnowanych miast ewakuowano ludzi. Ale nie nas – mieszkańców zapomnianego przez Boga osiedla – esej z antologii „Wojna 2022”, wydanej przez Centrum Mieroszewskiego i pismo „Nowa Polszcza”
UKRAINA/УКРАЇНА
